Булінг (насилля в шкільному середовищі)
ми всі можемо допомогти це зупинити
“Булінг” – це агресивна поведінка, що зазвичай повторюється. Вона має за мету завдати шкоду, викликати страх або тривогу, або ж створити негативне середовище у школі для іншої особи.
Наслідки булінгу виходять далеко за межі школи і шкільного двору. Якщо ви мати/батько чи опікун, дізнайтеся, на що ви повинні звертати увагу, що ви можете зробити, і куди ви можете звернутися за допомогою.
Тиждень протидії торгівлі людьми
18 жовтня відзначався Європейський день боротьби з торгівлею людьми, започаткований Європарламентом у 2007 році. Протидія цьому ганебному явищу є основним завданням сьогодення. Жертвою торгівлі людьми може стати кожен, а знання – ефективний інструмент протидії.
Щоб привернути увагу, розповісти про ризики, на які наражаються українці, у нашій школі пройшов Тиждень протидії торгівлі людьми. Мета всіх заходів Тижня - підвищити рівень поінформованості та усвідомлення учнями гостроти проблеми торгівлі людьми, обговорити причини, форми та ознаки цього явища. Протягом тижня учні школи переглянули відеофільми «Запобігання торгівлі людьми та експлуатація дітей», «Скажи «Стоп» торгівцям людьми» та інші.
Учнівське самоврядування школи підготувало буклет “Як не стати жертвою торгівлі людьми"
Чи це булінг, якщо моій дитині не завдано фізичного болю?
Булінг може виявлятися у багатьох формах. Він може бути:
• фізичним – завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності
• словесним – обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса або сексуальна орієнтація
• соціальним – виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток
• в письмовій формі – написання записок або знаків, що є болючими чи образливими
• електронним (загальновідомий як кібербулінг) – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання СМС) і сайтів соціальних мереж.
Булінг є неприпустимим незалежно від того в якій формі він виявляється.
Типи булінгу
Чи конфлікт є те ж саме, що і булінг?
Іноді люди плутають конфлікт із булінгом, але це є різні речі.
КОНФЛІКТ ВИНИКАЄ, КОЛИ МІЖ ДВОМА ЧИ КІЛЬКОМА ОСОБАМИ ІСНУЄ НЕЗГОДА, РОЗБІЖНІСТЬ ДУМОК АБО РІЗНІ ПОГЛЯДИ. КОНФЛІКТ МІЖ УЧНЯМИ НЕ ЗАВЖДИ ОЗНАЧАЄ, ЩО ЦЕ Є БУЛІНГ. ДІТИ У РАННЬОМУ ВІЦІ ВЧАТЬСЯ РОЗУМІТИ, ЩО ІНШІ ЛЮДИ МОЖУТЬ МАТИ ІНШУ ДУМКУ, НІЖ ЇХ ВЛАСНА, АЛЕ РОЗВИТОК ЦІЄЇ ЗДАТНОСТІ СПРИЙМАТИ ІНШУ ТОЧКУ ЗОРУ ПОТРЕБУЄ ЧАСУ, І ЦЕЙ ПРОЦЕС ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ДО ПОЧАТКУ ПОВНОЛІТТЯ
Конфлікт стає булінгом, лише коли він повторюється знову і знову, і існує дисбаланс сил. З часом може з’явитися схема поведінки, за якої особа, що поводиться агресивно у конфлікті, продовжує це робити або навіть загострює конфлікт. Особа, на яку спрямований агресивний конфлікт, може почуватися
все менше і менше здатною висловити свою думку і все більше і більше безсилою. Саме тоді негативний конфлікт може перейти у булінг.
Школа буде реагувати на булінг і конфлікт по різному. Наприклад, у разі конфлікту працівник школи може спробувати зібрати учнів, щоб кожен з них розповів свою версію подій, і допомогти їм спільно вирішити ситуацію.
У випадку булінгу директор школи розгляне доцільність накладання прогресивних
дисциплінарних заходів, які можуть передбачати відсторонення від занять або виключення зі школи.
Чи хлопці і дівчата проявляють булінг однаково?
Схильними до булінгу можуть бути як хлопці, так і дівчата. Хлопці частіше вдаються до фізичного булінгу, а дівчата у більшості випадків застосовують більш непрямі дії, такі як розповсюдження пліток про однокласників, або ж ізолювання останніх шляхом виключення із спільної діяльності або груп. Проте з віком, як хлопці, так і дівчата більше вдаються до словесного і соціально гобулінгу.
Як дізнатися, чи моя дитина/підліток є жертвою булінгу?
Ваш підліток не обов’язково вам скаже, що виникла проблема, і може використати такий термін як “настирливе приставання” замість “булінгу” для опису такої поведінки. Підлітки часто воліють самі вирішувати свої проблеми. Вони можуть подумати, що це вас засмутить, що ви заберете їх технічні пристрої, такі як мобільний телефон, або їх може просто бентежити, якщо їх батьки втручатимуться.
Навіть якщо ваша дитина про це не говорить, ви можете побачити ознаки того, що вона є об’єктом булінгу. Ось деякі ознаки, на які потрібно звертати увагу:
• Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати чи почуватися хворими у шкільні дні.
• Вони можуть не хотіти брати участь у спільній діяльності чи соціальних заходах з іншими учнями.
• Вони можуть поводитися інакше, не так, як звичайно.
• Вони можуть раптом почати губити гроші чи особисті речі, або ж приходити додому у порваному одязі чи з поламаними речами і при цьому дають неймовірні пояснення.
• Підлітки, які є жертвами булінгу і/або приставань, можуть також почати говорити про те, щоб кинути школу, і починають пропускати заходи, в яких приймають участь інші учні.
Моя дитина є жертвою булінгу. Що мені робити?
• Вислухайте свою дитину і запевніть її, що вона має право бути у безпеці.
• Докладно з’ясуйте факти. Занотуйте, що і коли трапилося.
• Допоможіть вашій дитині зрозуміти, що є різниця між “донести”, “пліткувати” чи “розповісти” і доповісти. Щоб доповісти, потрібна сміливість. Доповідають не для того, щоб створити проблеми для іншого учня, а для того, що захистити всіх учнів.
• Домовтеся про зустріч для бесіди з учителем вашої дитини/підлітка, іншим вчителем, якому ваша дитина/підліток довіряє, або директором чи заступником директора школи.
• Хоча це й важко, намагайтеся зберігати спокій, щоб ви могли підтримати вашу дитину і запланувати разом з нею порядок дій.
• Дотримуйтеся свого плану. Слідкуйте за поведінкою вашої дитини. Якщо ваші зустрічі з персоналом школи не допомогли зупинити булінг, прийдіть до школи ще раз і поговоріть з директором. Виконуйте ті кроки, що були узгоджені на зустрічі.
• Поговоріть з інструктором або тренером, якщо булінг має місце під час позашкільної діяльності чи спортивних заходів.
• Зверніться до поліції, якщо булінг містить кримінальну поведінку, таку як напад із сексуальною метою або застосування зброї, або якщо загроза безпеці вашої дитини знаходиться у самій громаді, а не у школі.
Як я можу допомогти своїй дитині справитися із булінгом?
Співпрацюючи зі школою, щоб допомогти своїй дитині чи підлітку подолати проблему булінгу, ви показуєте власним прикладом і відкрито заявляєте, що булінг – це погано.
Незалежно від віку, ви можете допомогти, заохочуючи свою дитину говорити з вами про булінг і даючи такі поради:
• Зберігай спокій і обійди ситуацію.
• Розкажи дорослому, якому ти довіряєш – вчителю, директору, водію шкільного автобуса чи завідувачці їдальні про те, що трапилося, або повідом про це анонімно.
• Поговори про це із своїми братами чи сестрами, або з друзями, щоб тобі не здавалося, що тиодинокий.
Чи може бути, що моя дитина є нападником булінгу проти інших?
Діти, які знущаються з інших, часом це роблять і вдома, і в школі. Придивляйтеся і прислухайтеся до того, що відбувається у вашій власній родині. Чи є ознаки того, що хтось з ваших дітей постійно ображає і залякує свого брата чи сестру?
Діти, які знущаються з інших, іноді можуть бути агресивними і погано поводитися вдома, вони можуть не виявляти поваги до домашніх правил. Якщо вас тривожить можливість того, що ваша дитина може бути нападником булінгу проти інших, приглядайтеся до того, як вона взаємодіє з братами чи сестрами і з друзями, коли вони приходять до вас додому. Якщо вона видається агресивною, не ладнає з іншими або не виявляє емпатії – це також можуть бути ознаки того, що вона займається булінгом інших у школі.
Діти, які фізично знущаються з інших учнів, також можуть приходити додому із синцями, подряпинами і порваним одягом. У них раптом може з’явитися більше грошей на витрати, ніж звичайно, або ж нові речі, які вони, зазвичай, не могли б собі дозволити. Вони також можуть “грубо говорити” про інших учнів.
Поведінка булінгу може розвиватися протягом тривалого часу в результаті великих змін, втрат чи негативних переживань у житті дитини чи підлітка. Чи хтось із ваших дітей нещодавно мав переживання такого роду?
Подумайте про те, як проблеми і конфлікти вирішуються у вашому домі. Чи ви розмовляєте про проблеми з позитивної точки вирішення як одна родина? Важливим засобом попередження булінгу є подати гарний особистий приклад і показати своїй дитині, як долати труднощі без використання сили чи агресії.
Також важливо розповісти своїм дітям, що таке булінг. Ви повинні описати різні типи булінгу і пояснити, що це є болючим і шкідливим. Дайте своїй дитині знати, що булінг – це погано, і що за будь-яких обставин це є неприпустимою поведінкою.
Емпатія – це здатність розуміти і поділяти емоції, які переживає інша особа. Вона розвивається у пізньому підлітковому віці і зазвичай не досягає повного
розвитку аж до початку повноліття. У дитинстві проста форма емпатії з’являється, коли діти починають відчувати смуток, коли бачать, що інші люди засмучені.
Учні, які здатні підтримувати здорові стосунки, навряд чи будуть знущатися з інших, скоріше вони будуть підтримувати учнів, які є об’єктом булінгу, і будуть більш здатними досягти своїх цілей в освіті. Пропагування здорових стосунків є головним способом запобігання булінгу і створення безпечної і приязної атмосфери у школі.
Пам’ятка для батьків
Запобігання дитячої агресивності
1. Намагайтеся зберегти у своїй родині атмосферу відкритості й довіри.
2. Не давайте своїй дитині нереальних обіцянок, не сповнюйте її душу нездійсненними надіями.
3. Не ставте своїй дитині жодних умов.
4. Будьте тактовні в прояві заходів впливу на дитину.
5. Не карайте свою дитину за те, що дозволяєте собі.
6. Не змінюйте своїх вимог щодо дитини на догоду будь – кому.
7. Не шантажуйте дитину своїми стосунками одне з одним.
8. Не бійтеся поділитися з дитиною своїми почуттями та слабостями.
9. Не ставте взаємини із власною дитиною в залежність від її навчальних успіхів.
10. Пам’ятайте, що дитина – це втілена можливість! Скористайтеся нею так, щоб вона була реалізована повною мірою!
Агресивність дитини проявляється, якщо батьки:
- б’ють дитину,
- знущаються з неї,
- злісно жартують над дитиною,
- змушують дитину відчувати незаслужений сором,
- свідомо брешуть,
- п’ють чи влаштовують дебош,
- виховують дитину подвійною мораллю,
- невимогливі та неавторитетні для своєї дитини,
- не вміють любити своїх дітей порівну,
- не довіряють дитині,
- налаштовують дітей одне проти одного,
- не спілкуються зі своєю дитиною.
- забороняють заходити до їхнього будинку друзям дитини,
- дріб’язково опікуються й турбуються через дитину,
- живуть власним життям, в якому немає місця їхній дитини,
- дають зрозуміти дитині, що її не люблять,
Для подолання дитячої агресії у своєму педагогічному арсеналі батьки повинні мати:
- увагу, співчуття, співпереживання,
- терпіння, вимогливість, чесність, відвертість, розуміння,
- почуття гумору, відповідальність, тактовність, відкритість,
- обов’язковість, доброту, пестощі, турботу, довіру,
- щирість, дружелюбність, умінні дивуватися,
- надію, любов.
Пам’ятка для батьків
(Запобігання дитячої агресивності)
1. Намагайтеся зберегти у своїй родині атмосферу відкритості й довіри.
2. Не давайте своїй дитині нереальних обіцянок, не сповнюйте її душу нездійсненними надіями.
3. Не ставте своїй дитині жодних умов.
4. Будьте тактовні в прояві заходів впливу на дитину.
5. Не карайте свою дитину за те, що дозволяєте собі.
6. Не змінюйте своїх вимог щодо дитини на догоду будь – кому.
7. Не шантажуйте дитину своїми стосунками одне з одним.
8. Не бійтеся поділитися з дитиною своїми почуттями та слабостями.
9. Не ставте взаємини із власною дитиною в залежність від її навчальних успіхів.
10. Пам’ятайте, що дитина – це втілена можливість! Скористайтеся нею так, щоб вона була реалізована повною мірою!
Агресивність дитини проявляється, якщо батьки:
- б’ють дитину,
- знущаються з неї,
- злісно жартують над дитиною,
- змушують дитину відчувати незаслужений сором,
- свідомо брешуть,
- п’ють чи влаштовують дебош,
- виховують дитину подвійною мораллю,
- невимогливі та неавторитетні для своєї дитини,
- не вміють любити своїх дітей порівну,
- не довіряють дитині,
- налаштовують дітей одне проти одного,
- не спілкуються зі своєю дитиною.
- забороняють заходити до їхнього будинку друзям дитини,
- дріб’язково опікуються й турбуються через дитину,
- живуть власним життям, в якому немає місця їхній дитини,
- дають зрозуміти дитині, що її не люблять,
Для подолання дитячої агресії у своєму педагогічному арсеналі батьки повинні мати:
- увагу, співчуття, співпереживання,
- терпіння, вимогливість, чесність, відвертість, розуміння,
- почуття гумору, відповідальність, тактовність, відкритість,
- обов’язковість, доброту, пестощі, турботу, довіру,
- щирість, дружелюбність, умінні дивуватися,
- надію, любов.
Немає коментарів:
Дописати коментар